Кого-то, возможно, удивляет тот шум и гам, который поднял путинский друг Орбан по поводу найденной возле ответвления газопровода «Турецкий поток» на территории Сербии пары рюкзаков со взрывчаткой и запалов к этой взрывчатке. Орбан сразу заявил, что подозревает «украинский след» и в тот же день собрал национальный совет обороны Венгрии, где заявил, что Украина стремится взорвать газопровод, который идет по дну Черного моря и дальше в Европу, транспортируя туда российский газ. А в качестве примера привел «Северный поток», который, мол, взорвали украинцы. Поэтому венгерская армия взяла под охрану газопровод, как иронично заметил Гарри Каспаров, «от всего, что движется рядом, включая ветер и случайных прохожих».
На що це все схоже? На славнозвісну «візитку Яроша» (пам’ятаєте?) чи на «розіп’ятого хлопчика» (теж знаменний символ російсько-фсбшної міфології зразка 2014 року)? Не має значення, що сербські спецслужби не помітили «український слід» і заявляють: їх хочуть втягнути у брудну гру, що з підривом «Північного потоку» ситуація дуже неясна (після шрьодерів-меркельш, які вочевидь працювали на Кремль, є підстави не довіряти деяким німецьким офіційним особам), — Орбан і далі виконуватиме партитуру, написану для нього на Луб’янці. Бо ж досі вона його на загал не підводила.
Власне, а що тут нового? Совєтсько/російські спецслужби, а згодом і їхні виученики зі «Штазі», вміло організовували більш чи менш масштабні провокації, щоб виправдати агресію своєї держави або ініціювати масштабні заворушення всередині демократичного світу. 1939 рік, Майніла – «обстріл з фінської сторони» групи червоноармійців, щоб обґрунтувати вторгнення до Фінляндії. 1940 рік, Литва, Латвія й Естонія – «зникнення викрадених бійців Червоної армії», окупація цих держав і приєднання їх до СССР. 1941 рік – на сьому ранку 22 червня підготовлена провокація, щоб обґрунтувати напад на Третій Райх, але Гітлер устиг трохи раніше. І так далі, і таке інше. Аж до 1968 року, коли журналіст-чекіст Генріх Боровик друкував у передмісті Праги листівки від імені чеських борців за демократію з кровожерливими антисовєтськими гаслами, щоб Москва могла обґрунтувати вторгнення для придушення «Празької весни», а одночасно у Західному Берліні на мітингу проти війни у В’єтнамі перевдягнені в поліцейську форму агенти «Штазі» вбили студента, щоб звалити це на «клятих буржуїв», що підпалило масові протести, вихід молоді на барикади, зрештою, «червоний» тероризм…
Провокації ж нинішніх «кремлівських чекістів» з метою розв’язання другої війни у Чечні та вторгнення до Грузії – річ загальновідома. Так само, як і створювана Кремлем і Луб’янкою міфологія про «українське вторгнення у Донбас», «заборону російської мови» і «київський нацистський режим».
Отож друзі Орбана можуть організувати щось значно більш серйозне, ніж рюкзаки з вибухівкою, щоб дати можливість «великому другу Трампа» (і Путіна також) оголосити надзвичайний стан і відтермінувати вибори на невизначений термін чи взагалі їх скасувати. Що саме? Обстріл Угорщини з території України? Прикордонну сутичку? Вибух будинку в Будапешті?
А почалося все це не сьогодні. Як розповідають мас-медіа, у 2008 році Орбан, який уже встиг побувати прем’єром Угорщини та привів її в НАТО, але потім програв вибори, мав зустріч із Путіним, після чого істотно змінив риторику та знову став прем’єром – у 2010 році, за дивним збігом обставин, майже одразу за Януковичем. До речі: закарпатські угорці масово голосували за «двічі несудимого», як розказують, їм втовкмачували, наче той такий собі «прихований мадяр» і звуть його Януш Ковач…
А далі Обама зрадив демократичні рухи «арабської весни», Путін улаштував люту масакру в Сирії, чхаючи на обамині «червоні лінії», Меркель запросила втікачів із цієї держави до ФРН – і сотні тисяч здоровенних ґевалів ринули через європейські країни, в тому числі й Угорщину, на німецьку халяву. Ця спецоперація гарантувала Кремлю та Луб’янці чималі вигоди, передусім – підрив економіки та політичної єдності Євросоюзу, а як бонус – владарювання Орбана, «борця з ісламізацією Угорщини», чи не пожиттєво. І забудьте слівце «конспірологія»: адже ми маємо справу з КҐБ/ФСБ.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке…22000000ПодписатьсяТегиВенгрияТурецкий потоквыборыВиктор ОрбанВладимир ПутинРедакционная политика
Вернуться на главную OBOZ
0.00 (0%) 0 votes
